Жовківчанка - актуальні новини Жовківщини

 RU 
Випуск №

На головну сторінкуRSS Добавити в закладкиКонтакт
Огляд
Теракти у Франції. Як бути Україні?
Жахливі численні теракти у Франції і недавня авіакатастрофа в Єгипті, ці криваві події, про котрі все частіше починають говорити як про початок Третьої світової, є ланками одного ланцюга.
Володимир Москаль: «Вірю в ідею!»
Як дієва людина, він відразу запропонував нові напрямки пропагандивної діяльності Центру, започаткував цікаві проекти, відтак в суспільстві відчулися струмені живого націоналізму. Про ці ініціативи і про стратегії сучасного націоналізму й розмовляємо з п.Москалем.
Новини Жовківщини » Про освіту
Про освіту

Я – колосок із отчої землі

Нравится
Стаття з випуску № 6(34) від 2009-05-07

Тридцять вісім школярів – старшокласників з різних міст і сіл Львівщини взяли участь у конкурсі поезії на патріотичну тематику : «Я – колосок із отчої землі». Його оголосила Львівська обласна організація ВО «Свобода» разом із Фондом підтримки обдарованої української молоді «Воля» з нагоди славної дати – 65-ї річниці створення Української Повстанської Армії.

Журі, як і належить, підбило підсумки. Організатори урочисто вручили грошові  премії призерам і лауреатам конкурсу та їхнім наставникам – вчителям української мовим і літератури, щиро привітавши юних поетів із вдалим дебютом.

Цього року було випущено книгу до якої увійшли кращі поезії (чи уривки з них) всіх учасників творчого змагання.

Збірник розпочинається із віршів: «Я-колосок із отчої землі», «Моїм землякам» і «Пирятинський ліс», Тараса Гуменного, учня ЗОШ І-ІІІ ступенів, с.Нова Кам’янка, лауреата ІІІ премії.

     Пирятинський ліс

І знову цей ліс – Пирятинський ліс

Мені не дає він спокою

Я вкотре приходжу сюди,

Сідаю ось тут під сосною.

Ліворуч – велетень – дуб,

Навпроти – нова капличка.

У центрі – плита – обеліск,

Праворуч – цілюща криничка.

Вгорі – лише шум верховіть,

Що легко знімає втому.

Поміж сосен – стежина біжить –

Дорога від отчого дому.

Я часто іду по ній

На цю незабутню поляну,

Де смертю страшною лягли

Ні в чому не винні селяни.

Горіли – кричали хліби,

Палали селянські оселі,

А ворог ще більше звірів –

Пирятин рівняв із землею.

Мов яструб кружляв вертоліт,

І ніде від нього сховатись.

Щоб ворога лють від села відвести,

У ліс відступали УПА вояки –

Манили напасника в пастку.

Поміж сосен і кленів старих,

Під покровом зеленого листя,

По лишень їм відомих стежках

Сотня ішла Тихоліса….

Відгриміли бої, відшуміли роки,

Поросли сивим дерном окопи,

Але пам'ять про мужніх синів – вояків

Не погасне у серці народу.

Слово – молоде, щире, запальне і світле летить до читачів. Хочеться сподіватися, що дорога, юних поетів, буде щасливою.

Світлана Антонишин,

член Національної Спілки письменників України


Російськомовну версію публікації ви можете прочитати тут.


Кількість переглядів - 2


Залишити коментар
Шановні читачі! Перед добавленням коментарів редакція газети та адміністрація порталу дуже просить вас не відображати будь-якої інформації, яка б порушувала Закон України "Про захист персональних даних". Якщо ви не згідні з текстом статті, маєте конкретні факти, які можете підтвердити - запрошуємо вас до редакції з своїм матеріалом. Коментарі, що не відповідатимуть вище вказаному Закону України, ми змушені або корегувати, або видаляти.
Просимо вас шанувати людей та їхній час!
Ваше ім’я: *
Ваша пошта:
Коментар: *

Введіть символи: *
Поновити

МИ В СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ :

Мапа сайту Лінки Контакти